Лебедівська загальноосвітняї школа І - ІІІ ступенів

З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ

(хай учні шанують, повагу дарують…)

Від Корсики до Нової Землі,

Від Флориди і аж до Сахаліну –

В усіх куточках світу вчителі

Повагу й шану здобули незмінну.

В Іспанії, де пристрасний народ

Кориду полюбляє до нестями,

Іспанський вчитель, наче Дон Кіхот,

Воює з дітьми, наче з вітряками.

В Америці без кольтів на урок

З’являтися учителю негоже.

Та перш, ніж натискати на курок,

Він часом учнів опитати зможе.

У Африці оцінювання знань

Проходить за якимось дивним планом:

Не вивчив, то отримаєш банан,

А якщо вивчив, навіть два банани.

Японські учні в білих кімоно

Засвоюють, як двічі два чотири,

Що як учитися комусь з них не дано,

То краще вже зробити харакірі.

Є на Кавказі правило старе:

Щоб кожен Гіві твердо знав програму,

Грузинський педагог кинджал бере

І в школу виклика грузинську маму.

Для всіх індусів слово ПЕДАГОГ

Звучить, як ГУРУ – коротко й красиво:

Терплячим має бути він, як йог,

І восьмируким, як великий Шива.

В Бразилії ніхто з нас не бував,

Тому й знання про неї в нас убогі.

Є там у джунглях безліч диких мавп,

А в школах – безліч диких педагогів.

Танцюють самбу там, не гопака,

І від народження усі там футболісти.

Єдине, що учителів ляка,

Аби на кактус зопалу не сісти.

В Італії учительські ряди

Міцнішатимуть здавна і понині.

Тамтешні діти гратимуть завжди

На нервах, як на скрипці Поганіні.

Китайський педагог до скрути звик.

І тим засвідчує своє величчя…

Там в кожнім класі - двісті чоловік,

І всі, звичайно, на одне обличчя.

Тим, хто куштує паличками рис,

Дешеві черевики не в новинку.

Тож головний їх вчительський девіз:

Один за всіх, а всі давно на ринку.

Що ж, світовий педагогічний склад

Здобув повагу й шану неодмінну.

Та все ж, не гоже ставити їх в ряд

З учителями неньки-України.

У Вас до всього ставлення своє.

Й любов до Вас ми особливу маєм,

То ж залишайтесь тими, хто Ви є,

Сьогодні щиро ми Вас всі вітаєм!

Учителі! За Ваш невтомний труд,

За доброту безмежну, безнастанну

Сьогодні Ваші учні віддають

Свою Вам вдячність щиру і пошану.

-         Чим за турботу ми Вашу віддячимо?

-         Тим, що ми зробимо!

-         Тим, що побачимо!

-         Тим, що збудуємо!

-         Тим, що розоремо!

-         Тим, що омріємо!

-         Тим, що поборемо!

-         Тим, що засіємо!

-         Тим, що на краще змінити зуміємо!